Закрити
фото
logo

 
Бібліотека українського воїна Збережи довкілля Щодо неприйнятності ідей федералізації України
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library@ounb.km.ua
 
X

Пошук по сайту

Бібліогурман


Освічені люди повинні читати художню літературу. Література може показати вам інший світ. Вона може взяти вас туди, де ви ніколи не були.
Ніл Гейман

Книга не може змінити світ, але може змінити наше серце.
Е.-Е.Шмітт

Бібліогурман

Шановні відвідувачі сайту!

Відділ наукової інформації та бібліографії продовжує щомісячне інформування про нові книги у фондах бібліотеки, на які варто звернути увагу.



жовтень 2018 року

Таємниця мого чоловіка

Б49779 84(4УКР)6 Д79

Дубинянська, Яна. Свій час [Текст] : роман // Я. Дубинянська; пер. з рос. В. Стах. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. - 464 с.

Яна Дубинянська – письменниця, журналістка. Народилась у Феодосії, дитинство і шкільні роки провела в Сімферополі, закінчила Кримське художнє училище ім. М. Самокиша, а пізніше — Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Працювала журналісткою у провідних виданнях України, опублікувала десять романів («Н2О», «Глобальне потепління», «Пансіонат», «Сад каміння», «Листи до полковника» та ін.). Мешкає у Києві. Роман «Свій час» має кілька захопливих сюжетних ліній, дії відбуваються у різних часових та просторових межах. Книголюби помітять у ньому цілком упізнаваних персонажів літературної тусовки, вгадають найулюбленішу книжкову подію країни і, звісно ж, старовинне й таємниче місто, що його охороняють кам’яні леви. «Роман був задуманий під час Форуму Видавців, - каже Яна Дубинянська. - Саме в ті дні, коли з часом відбувається щось химерне: можна перебувати в кількох місцях водночас, або взяти й зупинити час десь у львівській кав’ярні. Отже, саме тут і зараз закладено передумови іншого, футуристичного романного виміру: світу переможеного власного, особистого часу, що він невіддільний від самотності... Перші читачі наввипередки вгадували у романі реальних персонажів, широковідомих у літературоцентричних колах. Та, як каже письменник, головний герой «Свого часу»: «Героїв я люблю вигадувати сам. Вигадувати, створювати нових людей… Тому, якщо ви надибали у моїй книжці когось зі своїх знайомих, то одне з двох: або я все ж десь злукавив з читачем і з самим собою, або мені вдалося переконливо вигадати».


Ловець океану. Історія Одіссея

Б49836 84(4УКР)6 Г67

Горак Р. Львівські історії/ Роман Горак. – Львів: Апріорі, 2016. – 632 с.

У новій книжці львівського письменника Романа Горака – реальні люди і невигадані історії, які він пережив навчаючись у школі, потім у студентські роки, а опісля працюючи в різних навчальних та наукових установах Львова. Своїм оповіданням він надає форму спогадів, які залишили у його пам’яті незатертий слід. Ці спогади торкаються також його друзів, здебільшого відомих вчених, письменників, лікарів, політичних та громадських діячів, які залишили про себе пам’ять в історії нашого міста. Часто історії, які розповідає автор, нагадують дослідження, щедро підкріплені документальними та архівними матеріалами. Він, подібно до свого великого краянина письменника, дослідника та архівіста Францішека Яворського, щедро вкраплює в свої оповідання історію багатьох вулиць Львова,будинків та установ, вводячи таким чином читача у своєрідний світ того часу, про який йде мова. Логічним доповненням до львівських історій автора є його спогади з дитинства, яке припало на важкий післявоєнний період та які разом з суто львівськими історіями дають можливість читачеві відчути ту атмосферу, в якій жив автор та його покоління...


Соня

А43099 84(4ІТА) Д42

Джордано, Паоло.Чорне і сріблясте [Текст] : роман / П. Джордано; пер. з італ. А. Маслюха. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. - 128 с.

Це третій роман італійського письменника Паоло Джордано, опублікований у 2014 році. У романі тісно переплетені життя та смерть, теми плинності життя, стосунків у родині та, традиційно для Паоло Джордано, тема самотності . Завдяки книжці «Чорне і сріблясте» можна побачити наскільки тісно переплетені між собою життя і смерть, наскільки сильні взаємні впливи існують між ними. З іншого боку, це дуже реалістична розповідь про сім’ю і стосунки між її членами. Як і в першому своєму романі, Паоло Джордано знову говорить про самотність і про те, як люди намагаються її долати.

Пані А. – жінка літнього віку, котра свого часу прийшла у дім молодої родини, щоб перебрати на себе частину хатніх справ, які не змогла виконувати господиня.

«Спочатку її привела до нас притаманна для неї майже релігійна (а може, й прикро випадкова) схильність піклуватися про інших. Коли Норина вагітність виявилася далеко не тим чарівним досвідом, який ми собі уявляли, і на двадцять четвертому тижні плід почав вовтузитися і шукати вихід із лона, ми звернулися до неї».

Із першого дня перебування у домі жінка взялася за виховання молодих батьків. Автор дуже цікаво змальовує стосунки «молодого» й «старого» покоління. У деяких випадках вони набувають навіть дещо комічного характеру. До прикладу, дорослі люди, які чекають на поповнення у сім’ї, придбавши смажену рибу чи каракатиці у клярі, ховаються від хатньої робітниці, мов підлітки, щоб та бувало не «занюхала» шкідливу їжу. Звісно, тут не можна не сказати про те, що бажання пані А. верховодити, подеколи дратує пару. Їм складно поступатися своїми принципами й звичками, але поступово вони коряться волі пані А. Та коли вони це роблять, вона раптом зникає із їхнього життя. Причина цьому – рак. І про це ми дізнаємося уже з перших сторінок книги.

Варто відразу відзначити, що текст – це такий собі потік свідомості (постмодерністська тенденція). В одному абзаці ми дізнаємося про рак Бабетти (пані А.), у іншому – про сльози Нори і про те, що чоловік (це і наш оповідач) ніколи її не жаліє у таких ситуаціях, далі – про ще щось. Сюжет розгортається непослідовно, змушуючи нас пильно слідкувати за ходом думок оповідача.

Дивним чином хвороба Бабетти впливає на молоду пару. Складається враження, що їхній шлюб теж бореться із раком. Загалом сюжет «закручений» навколо пані А., але коли подружжя береться аналізувати її життя, то виокремлює для себе чимало важливих моментів. Виходить, що навіть будучи тяжко хворою, жінка навчає їх любити одне одного, адже кохання – це єдине, що змушує людину рухатися далі.

На 125-ти сторінках книги автор порушає чимало важливих питань: «як зберегти шлюб, якщо вічного щастя не існує?», «як навчитися любити дітей просто за те, що вони є», «як порозумітися старшому й меншому поколінню?».


Софія

А42752 821.161.2 І-23

Іванцова, Міла. Моя бабуся спала з Саган [Текст] : роман / М. Іванцова. - Київ : КМ-БУКС, 2017. - 208 с. - (Київський роман).

Дія роману, виданого вперше у 2010 році під назвою «Вітражі», відбувається в сучасному Києві періоду до Майдану. Перекладачка з французької Поліна має купу особистих проблем і замовлення на переклад українською роману Франсуази Саган. Проблеми героїнь відомої письменниці вдається Поліні надто малозначущими порівняно із власними. Робота не йде. Але в життя дівчини вривається програміст Богдан, який, ремонтуючи її комп’ютер, ламає паролі дівчини і дізнається про неї надто багато. Але йому вдається «поремонтувати» також і життя цієї дивної перекладачки, вихованої бабусею-француженкою, повернути в її сьогодення втрачену десять років тому подругу-антипода Стефку, дізнатися, ким направду була бабуся Ніколь і через які випробування їй довелося пройти. Цей роман виходить у серії «Київський роман» , але на читача чекає подорож у просторі від довоєнної південної Франції до ГУЛАГу від 1939 року, початку Другої світової війни, і до наших днів.


Гра

Б49513 821.161.2 К14

Казанжи, Зоя. Щось таке як любов [Текст]: оповідання /З. Казанжи; пер. з рос. О. Думанської. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2017. - 256 с.

Жінки з нової книжки Зої Казанжи мешкають поряд з нами. Вони закохуються й розчаровуються, наражаються на сучасні проблеми й утікають від минулих, цілуються при місячному сяйві й плачуть у подушку, заварюють каву або чай і в’яжуть шкарпетки, слухаються своїх мамів і повстають проти їхнього деспотизму. При жінках — чоловіки. Теж різні: рішучі й боязкі, хитрі й простодушні, занедбані обставинами й успішні, егоїсти й щиросердні. У сюжетах оповідань персонажі весь час у русі — якщо не автом, то потягом чи літаком, на крайній випадок є й тролейбус або трамвай. Найчастіш уживане в оповідях слово «життя». І це зрозуміло, адже у житті, кажуть мудрі люди, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не вколовши. Тому авторка й обирає життєві сюжети, у яких кожен персонаж зазнає неухильних ран, проте й знаходить від них спосіб заживлення. Любов’ю.



 

Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом інформаційних технологій
Хмельницької ОУНБ
e-mail: cooler.green@gmail.com