Закрити
фото
logo

   
X

Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Грані таланту Агатангела Кримського

(До 150-річчя від дня народження Агатангела Юхимовича Кримського – українського письменника, організатора та науковця НАНУ, славіста, сходознавця, фольклориста, історика, перекладача)
(абонемент)


Народився Агатангел Юхимович Кримський 15 січня 1871 р. у м. Володимир-Волинський Волинської губернії (нині Волинська область).

Після закінчення Другої київської гімназії А. Кримський протягом 1885 – 1889 pp. навчався в Колегії Павла Галагана, де на нього мав великий вплив відомий український філолог П. Г. Житецький.

1889 р. А. Ю. Кримський вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві, після закінчення якого (1892) його залишили при кафедрі арабської філології для підготовки до професорського звання. Упродовж 1892 – 1896 pp. молодий учений пройшов також курс історико-філологічного факультету Московського університету під керівництвом мовознавця, фольклориста й етнографа Всеволода Міллера, славіста Романа Брандта, фахівця з порівняльно-історичного індоєвропейського мовознавства П. Ф. Фортунатова, істориків П. Г. Виноградова, В. І. Гер'є, В. Й. Ключевського і склав 1896 р. у С.-Петербурзькому університеті магістерські іспити з арабістики і в Московському університеті – зі слов'янської філології.

У 1896 р. А. Ю. Кримського відрядили до Сирії та Лівану для поглиблення знань з орієнталістики і для роботи над арабськими рукописами. Повернувшись, він почав працювати в Лазаревському інституті. Тут викладав у спеціальних класах курси історії семітських мов, керував практичними вправами щодо перекладів з російської арабською і навпаки, вивченням Корану і граматичних текстів, читав лекції з історії арабської літератури, викладав арабську поезію і займався проблемами перекладу арабською мовою філософсько-літературних текстів. У 1901 р. Агатангел Юхимович очолив кафедру арабської словесності Лазаревського інституту і до 1918 р. був професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу. Після смерті академіка Ф. Є. Корша (1915 р.) А. Кримський протягом трьох років викладав ще й перську мову та літературу, а протягом двох років – турецьку мову. У Московському університеті працював також на кафедрі російської мови.

Протягом 1900 –1918 pp. Агатангел Юхимович виконував обов'язки неодмінного секретаря Східної комісії Московського археологічного товариства, дійсним членом якого його було обрано у 1902 p., був редактором періодичного видання цього товариства «Древности восточные», де вміщувалося чимало його статей, а також редактором серії «Труды по востоковедению», що видавалася Лазаревським інститутом східних мов. У 1918 р. А. Ю. Кримський переїхав до Києва. Він став одним із засновників і перших академіків Української академії наук (УАН), першим її неодмінним секретарем (на цій посаді працював з 1919-го по 1929 p.). Очолював також історико-філологічний відділ УАН. У цей час А. Кримський працював професором на кафедрах україністики та східної історії Київського державного університету, очолював Інститут української наукової мови. З його ініціативи у Харкові було засновано Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства.

А. Ю. Кримський – автор понад 1000 публікацій: монографій, підручників, статей. Вагоме місце в доробку вченого посідають праці з арабістики, семітології, тюркології, іраністики. Багато уваги приділяв Агатангел Юхимович проблемам розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема з антропології. Учений був також науковим редактором багатьох словників та збірників.

З перекладів А. Кримського починається школа художнього перекладу східної поезії в Україні й загалом у Європі. Крім того, він залишив велику художню спадщину (поезії, оповідання, повісті), у якій відчувається увага до відтворення психології персонажів.

У 1930 р. великого ученого майже усунули від науково-педагогічної роботи, і він працював переважно вдома. Влітку 1941 р. Агатангел Юхимович потрапив під хвилю сталінських репресій та був звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності. Його заарештували і відправили на заслання до Кустаная (Казахстан), де він помер у таборі (до 25 січня 1942 p. точна дата смерті невідома).

А41582 84(4УКР)6

К82

Кримський А. Ю. Виривки з мемуарів одного старого гріховоди: вибране / А. Ю. Кримський. – Київ: Академія, 2016. – 320 с.


У2

К82

Кримський А. Ю. Твори: в 5-ти т. Т. 1. Поетичні твори. Оповідання / упоряд. М. Л. Гончарук, О. В. Мишанич. – Київ: Наукова думка, 1972. – 631 с.


У2

К82

Кримський А. Ю.Твори: в 5-ти т. Т. 2. Художня проза. Літературознавство і критика / упоряд. Н. О. Вишневська, М. Л. Гончарук.– Київ: Наукова думка, 1972. – 718 с.


У2

К82

Кримський А. ЮТвори: в 5-ти т. Т. 3. Мовознавство. Фольклористика / упоряд. Н. О. Ішина, Н. М. Сологуб. – Київ: Наукова думка, 1973. – 511 с.


У2

К82

Кримський А. Ю.Твори: в 5-ти т. Т. 4. Сходознавство / упоряд. Л. В. Бєляєва та ін. – Київ: Наукова думка, 1974. – 640 с.


У2

К82

Кримський А. Ю. Твори: в 5-ти т. Т. 5. Кн. 1. Листи (1890 – 1917) / упоряд. І. О. Лучник та ін. – Київ: Наукова думка, 1973. – 547 с.


У2

К82

Кримський А. Ю. Твори: в 5-ти т. Т. 5. Кн. 2. Листи з Сирії та Лівану (1896 – 1898) / упоряд. М. П. Візир. – Київ: Наукова думка, 1973. – 335 с.


У2

К82

Кримський А. Ю. Пальмове гілля: екзотичні поезії. – Київ: Дніпро, 1971. – 371 с.


У2

К82

Кримський А. Ю. Поезії / упоряд., вступ. стаття О. Бабишкіна. – Київ: Радянський письменник, 1968. – 339 с.


Про А. Ю. Кримського

  1. Агатангел Кримський // Сто найвідоміших українців. – Київ: Компанія ОСМА, 2015. – С. 380-384.
  2. А. Ю. Кримський – україніст і орієнталіст: [матеріали ювілейної сесії до 100-річчя з дня народження]. – Київ: Наукова думка, 1974. – 174 с.
  3. Бабишкін О. К. Агатангел Кримський: літ. портрет укр. письменника, видатного вченого-сходознавця. 1871 – 1942: нарис / О. К. Бабишкін. – Київ: Дніпро, 1967. – 114 с.
  4. Гурницкий К. И. Агафангел Ефимович Крымский / К. И. Гурницкий. – Москва: Наука, 1980. – 192 с.
  5. Гурницький К. І. Кримський як історик / К. І. Гурницький. – Київ: Наукова думка, 1971. – 182 с.
  6. Сюндюков І. Народ вічний у пізнанні: українська ідея Агатангела Кримського у вселюдських системах координат / І. Сюндюков // Україна Incognita / за заг. ред. Л. Івшиної, упоряд В. Панченко, С. Махун та ін. – 4-те вид, стер. – Київ: Укр. прес-група, 2005. – С. 287-291.
  7. Сюндюков І. Присвятив себе Україні: життя академіка Агатангела Кримського: подвиг ученого і громадянина / І. Сюндюков // Повернення в Царгород / за заг. ред. Л. Івшиної, упоряд. І. Сюндюков, відп. ред. А. Мотозюк. – 2-ге вид, стер. – Київ: Укр. прес-група, 2016. – С. 435-440.
  8. Цьось В. Феномен Агатангела Юхимовича Кримського / В. Цьось // Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: тези доп. X міжнар. наук.-практ. конф., 7-8 листоп. 2019 року, м. Хмельницький / М-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України, ХНУ, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. – Хмельницький: ХНУ, 2019. – С. 196-197.

  9. ***

  10. Два листи Агатангела Кримського до Олексія Веселовського / підгот. Богдан Цимбал // Слово і час. – 2019. – № 5. – С. 107-114.
  11. Ковалів Ю. Агатангел Кримський / Юрій Ковалів // Слово і час. – 2019. – № 1. – С. 88-95.
  12. Мчеделадзе І. Агатангел Кримський та грузинсько-українські взаємозв’язки в контексті орієнталістики: деякі нові аспекти / І. Мчеделадзе // Всесвіт. – 2017. – № 9-10. – С. 277-281: фото.
  13. Павличко С. Сучасне українство, або Теоретичні засади модерного націоналізму / Соломія Павличко // Слово і час. – 2018. – № 12. – С. 3-17.
  14. Приймак Т. М. Злегка вузький розріз очей? Українці, турки і татари / Т. Приймак; пер. з англ. І. Мартинюк // Всесвіт. – 2017. – № 5-6. – С. 198-201: фото.
  15. Томіленко Л. М. Галузева лексика в «Російсько-українському словнику» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова: спроба цілісного аналізу / Л. М. Томіленко // Мовознавство. – 2020. – № 2. – С. 42-58.

 

© Хмельницька обласна універсальна
наукова бібліотека
e-mail: library.ounb.km@gmail.com