Закрити
фото
logo

 
Електронна бібліотека Хмельницької ОУНБ
Бібліотека українського воїна
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library.ounb.km@gmail.com Хмельницька ОУНБ
 
X

Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Подоляни – діячі Української Центральної Ради


(Повнотекстова віртуальна довідка до 105-ї
річниці створення УЦР)


Українську Центральну Раду (УЦР) було утворено 17 березня 1917 р. у Києві. Це був представницький орган українського народу, а після проголошення Української Народної Республіки (УНР) 7 (20) листопада 1917 року – перший парламент (вищий законодавчий орган держави).

Після лютневих подій у Петрограді ідея створення центру для керівництва українським рухом виникла у середовищі київської української інтелігенції, які організовували щоденні збори в клубі «Родина». Тоді й з’явилася ідея заснування Центральної Ради. Вона була сформована на паритетних засадах між українськими громадськими і культурними організаціями (Українське Наукове Товариство, Українське Педагогічне Товариство, Товариство українських техніків і аґрономів тощо) та налічувала 25 членів. Головою УЦР обрали Михайла Грушевського, який на той час перебував у Москві у засланні. Заступниками голови стали Федір Крижанівський, Дмитро Дорошенко та Дмитро Антонович.

17 березня УЦР телеграмою повідомила Тимчасовий Уряд, що почав діяти у Петрограді, про своє утворення.

Офіційне діловодство Української Центральної Ради розпочалося 22 березня, коли обговорювалось питання про виготовлення печатки, передачу УЦР будинку Педагогічного музею, утворення агітаційної школи та ін.

23 червня 1917 року Українська Центральна Рада на II Всеукраїнському Військовому з'їзді проголосила I Універсал «До українського народу, на Україні й поза її сущому». Це була відповідь УЦР Тимчасовому уряду на його негативне ставлення до автономної України. Згідно з I Універсалом, «не відділяючись від усієї Росії… народ український повинен сам господарювати своїм життям».

16 липня – УЦР прийняла свій II Універсал, що зафіксував домовленості між Українською Центральною Радою та Тимчасовим урядом Росії. Згідно з Універсалом, Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, а УЦР та Генеральний секретаріат – органами державної влади в Україні. Натомість, УЦР змушена була погодитися на те, що остаточно питання про форму автономії буде вирішено Всеросійськими Установчими зборами та визнати, що Україна не претендує на повну державну незалежність. Центральна рада приймала умови Тимчасового уряду про розширення її складу за рахунок представників національних меншин України. Вона взяла зобов'язання розробити проєкти законів про українську автономію для їх розгляду Установчими зборами Росії. Фактично до території автономної Української Народної Республіки входили території Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської губерній.

Після захоплення більшовиками влади в Росії УЦР своїм ІІІ Універсалом 7 (20) листопада проголосила Українську Народну Республіку з визначеною територією у федеративних зв'язках з Росією.

У розпалі боротьби проти більшовиків УЦР проголосила IV Універсалом (22 січня 1918 року, затверджений 24 січня 1918 року Малою Радою) що УНР стає самостійною і суверенною державою, а Генеральний Секретаріат перейменувала на Раду Народних Міністрів. Найважливішим законодавчим актом УЦР стало схвалення конституції УНР 29 квітня 1918 року, яка стверджувала республіканську форму держави з парламентарно-демократичним режимом.

Утворення Центральної Ради стало новим кроком у відродженні нації на шляху її державотворення. Репрезентуючи інтереси українського народу Українська Центральна Рада за короткий час свого існування – з березня 1917 по квітень 1918 року – пройшла складний шлях від громадської організації до фактичного законодавчого органу. За різними даними на кінець липня 1917 р. УЦР нараховувала від 798 до 848 депутатів. Досить цікавим і таким, що потребує детального вивчення, є факт участі в діяльності УЦР уродженців тодішньої Подільської та Волинської губерній, території яких увійшли до складу Хмельницької області.

Глибше та детальніше ознайомитись з даною темою допоможуть книги наявні у фондах Хмельницької ОУНБ та інформація про окремих земляків-депутатів УЦР.


Б28275

63.3(4УКР)6

В32

Верстюк В. Ф. Укpаїнська Центpальна Рада : навч. посiб. / В. Ф. Верстюк ; Міжнар. фонд "Відродження". – Київ : Заповіт, 1997. – 341 c. – (Тpансфоpмацiя гуманiтаpної освiти в Укpаїнi).


Б28601

63.3(4УКР)6

В35

Верстюк В.Ф. Діячі Укpаїнської Центpальної Ради: бiогp. довід. / В. Ф. Верстюк, Т. С. Осташко. – Київ : [б. в.], 1998. – 255 c.


А45577

94(477)

І-23

Іванченко Р. П. Нове державницьке воскресіння України (1917 – 1918). Україна – східний щит Європи: уроки історії і сучасність : наук.- попул. розповіді / Р. П. Іванченко. – Київ : Прометей, 2021. – 208 с. – (Державна програма – 2021).


М906-4(Кн.1)

63.3(4УКР)

Г91

Грушевський М. С. Твори: у 50 т. Т. 4 : Суспільно-політичні твори (доба Української Центральної Ради, березень 1917-квітень 1918), Кн. 1 / М.С. Грушевський. – Львів : Світ, 2007. – 775 с.


Б50247

94(477)

К95

Кучерук О. С. Українська Центральна Рада: 1917–1918 роки / О. С. Кучерук. – Київ : Балтія Друк, 2018. – 128 с. : фото. – (Державна програма – 2018).


А29015

63.3(4УКР)6

М13

Мазепа І. П. Україна в огні й бурі революції 1917–1921: Центральна Рада – Гетьманщина - Директорія / І.П. Мазепа. – Дніпропетровськ : Січ, 2001. – 415 с.


Б28564

67.1(4УКР)

М64

Мироненко О. М. Свiточ укpаїнської деpжавностi: Полiтико-пpавовий аналiз дiяльностi Центpальної Ради / О. М. Мироненко. – Київ : [б. в.], 1995. – 328 c.


А42513-1

94(477)

Р88

Русначенко А. Центральна Рада // Нариси новітньої історії України / А. Русначенко. – Київ, 2014. – Кн. 1. – С. 37-147.



Г49

94(477)

У45

Українська Центральна Рада : карти / Р. І. Сосса та ін. - Київ : Укр. картограф. група, 2018. – 1 сдв. л. – (Українська революція 1917 – 1921).



Уродженці Подільської і Волинської губерній, території яких увійшли до складу Хмельницької області, депутати УЦР


Блонський Пантелеймон Йосипович (27.06.1876 – 08.1942) – лікар, український соціал-демократ, член Української Центральної Ради у 1917 р., був обраний від Кам’янецького повіту. Народився в с. Андріївка Кам’янець-Подільського повіту Подільської губернії (тепер село Чемеровецької селищної територіальної громади, Кам’янець-Подільського району).

Блонський Пантелеймон Йосипович // Українська революція в особах: подільський слід. – Хмельницький, 2020. – С.10.


Врублевський Микола Євтихійович (2 [16].02.1897 – 25.12.1918) – революціонер, громадсько-політичний діяч, член Української Центральної Ради 3-го складу (був обраний від Всеукраїнської ради військових депутатів), учасник боротьби за владу Рад в Україні. Народився в с. Рункошів Ушицького повіту Подільської губернії (тепер село Староушицької селищної територіальної громади, Кам’янець-Подільського району).

Юркова О.В. Врублевський Микола Євтихійович // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Київ, 2003. – Т.1: А-В. – С.642.


Голоскевич Григорій Костянтинович (4.11.1884 – 1935,Тобольськ, РРФСР) – видатний український мовознавець, громадський діяч, член Української Центральної Ради (обраний від української громади Петрограда). Народився в с. Супрунківці Ушицького повіту Подільської губернії (тепер село Гуменецької сільської територіальної громади, Кам’янець-Подільського району).

Осташко Т. Голоскевич Григорій Костянтинович // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Київ, 2004. – Т.2 : Г-Д. – С.147.

Тищенко О.М. Комісія словника живої української мови у СВУ: Григорій Костянтинович Голоскевич. (За матеріалами ОДПУ) // Мовознавство. – 2018. - № 4. – С. 27-39.


Коваль Володимир Дмитрович (14.02.1885 –21.03.1927) – засновник і член Української Центральної Ради, її скарбник, голова фінансової комісії Президії ЦР. Народився в с. Кульчини Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (нині село Красилівської міської територіальної громади, Хмельницького району).

Мацько В. Коваль Володимир Дмитрович //Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2013. – Т. 13 : Киї-Кок. – С. 465.


Корчинський Михайло Агафонович (15.03.1885 – 7.10.1937) – український адвокат, політичний і громадський діяч, член Центральної Ради від Української партії соціалістів-федералістів. Народився в с. Залуччя Надкордонне Кам’янецького повіту Подільської губернії (нині село Подоляни Орининської територіальної громади, Кам’янець-Подільського району).

Корчиський Михайло Агафонович // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 14 : Кол-Кос. – С. 626.


Любинський Микола Михайлович (23.09(5.10)1891 –8.01.1938) – український дипломат і мовознавець, член Центральної Ради. Був членом української делегації на переговорах у Бересті (1917). Народився в с. Стріхівці Ушицького повіту (тепер село Солобковецької сільської територіальної громади, Хмельницького району).

Шевченко С. Микола Любинський і логіка червоного терору. Невідомі сторінки українського Розстріляного відродження // Дзеркало тижня. – 2008. – 19-25 квіт. – С. 21.

Прокопчук В.С. Міністр УНР – виходець із Стріхівців // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Історичні науки. – Кам’янець-Подільський, 2001. – Т. 6(8). – С. 559-564.


Місевич Кость Федорович (17.11.1890 – 11.09.1943) – бандурист, громадський діяч. Був обраний Проскурівським повітом представником до Центральної Ради. Народився в с. Лезневе Проскурівського повіту Подільської губернії (тепер мікрорайон м. Хмельницького).

Трембіцький А.М. Іменем хмельничанина Костянтина Місевича названо школу кобзарського мистецтва в Нью-Йорку (США) // Видатні постаті міста Хмельницького : матеріали Другої науково-практичної конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України». – Кам'янець-Подільський, 2007. – С. 110-119.


Підгаєцький Володимир Якович (24.07.1889 – 3.11.1937) – український учений-гігієніст, член Української Центральної Ради. Народився в м. Кам’янець-Подільський.

Прокопчук В.С. Подоляни – працівники ВУАН, репресовані у справі «Спілки визволення України» (Голоскевич Г.К., Підгаєцький В.Я.) // Історія України. Маловідомі імена. Події, факти. – Київ, 2000. – вип. 10. – С. 501-505.


Постоловський Антін Олександрович (1890 (1889?) –12.08.1991) – український громадський діяч, член Української Центральної Ради, у 1918 р. – секретар Президії УЦР. Народився в с. Чорнокозинці Кам’янецького повіту (тепер село Орининської сільської територіальної громади, Кам’янець-Подільського району).

Урядовець Центральної Ради // Мизак Н., Горбатюк В. За тебе, свята Україно. – Кам’янець-Подільська область у визвольній боротьбі ОУН-УПА. – Чернівці; Київ; Торонто, 2006. – Кн. 5. – С. 13-14.


Приходько Віктор Кіндратович (31.01.1886 – 5.02.1982)– український громадсько-політичний і державний діяч, член Української Центральної Ради. Народився в с. Княжпіль Кам’янецького повіту Подільської губернії (тепер село Слобідко-Кульчіївецької територіальної громади, Кам’янець-Подільського району).

Приходько Вііктор Кіндратович // Завальнюк О.М. Історія Кам'янець-Подільського державного університету в іменах (1918-1921 рр.). – Кам'янець-Подільський, 2006. – С. 107-115.


Садовський Валентин Васильович (1886 – 24.11.1947) – громадський і політичний діяч, географ, економіст, журналіст, педагог, науковець. У 1917 році став співзасновником Української Центральної Ради. Народився в с. Пліщин Заславського повіту Волинської губернії (тепер село Шепетівської міської територіальної громади).

Садовський Валентин Васильович // Верстюк В. Діячі Української Центральної Ради / В. Верстюк, Т. Осташко. – Київ, 1998. – С. 155-156.


Степура Григорій Калістратович (20.11.1881 – 1944) –член Української Центральної Ради, адвокат. Народився в с. Жванець Подільської губернії (тепер село Жванецької сільської територіальної громади, Кам’янець-Подільського району).

Лозовий В.С. Григорій Степура – політичний та громадський діяч Поділля в добу революції // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. – Кам'янець-Подільський, 2001. – Т. 6. – С. 552-559.


Туркало Кость (Костянтин) Тимофійович (21.08.1892 –17.10.1979) – український громадськополітичний діяч, інженер-хімік, публіцист, мемуарист, член Української Центральної Ради. Народився в с. Немиринці Проскурівського повіту Подільської губернії (нині село Городоцької міської територіальної громади, Хмельницького району).

Мацько В. П. Реабілітований посмертно // Променистий і щирий мій краю: Городок на Смотричі-2. – Городок, 2010. – С. 153-157.



 

© Хмельницька обласна універсальна
наукова бібліотека
e-mail: library.ounb.km@gmail.com