Закрити
фото
logo

 
Бібліотека українського воїна Збережи довкілля Щодо неприйнятності ідей федералізації України
Як нас знайти:
29000, м. Хмельницький,
вул. Героїв Майдану, 28
тел./факс: (0382) 79-47-31
тел.: 65-80-84
e-mail: library.ounb.km@gmail.com
 
X

Пошук по сайту

Віртуальні виставки

Азербайджанський літературознавець, фольклорист – українець за духом і місцем народження.

До 125-річчя професора Олександра Васильовича Багрія

(Літературно-краєзнавча розвідка)


Багрій Олександр Васильович

Доля багатьох наших земляків складалася так, що більшість свого життя вони прожили далеко за межами України, але в своїй творчості ніколи не поривали з нею зв’язків. До них відноситься і Олександр Васильович Багрій – фольклорист, літературознавець, бібліограф, педагог.

Олександр Васильович народився 23 квітня 1891 року в містечку Летичів Кам'янець-Подільської (нині Хмельницької) області в сім'ї чиновника, який вийшов із середовища селян. Його батько був писарем, але спеціальної освіти не мав, мати була неписьменною. Однак, не дивлячись на цю обставину, батьки зробили все можливе, щоб їхні діти отримали гарну освіту. У 1900 році юний Олександр вступив до Уманської гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. У 1909 році він вступає на російсько-слов'янське відділення історико-філологічного факультету Київського університету святого Володимира, який закінчує достроково у 1912 році, відразу залишений на кафедрі російської мови. Він був одним з кращих студентів знаменитого академіка В.М. Перетца, добре володів французькою, німецькою та польською мовами. Пізніше О.В. Багрій переїхав до Петрограда, де читав лекції у Петроградському університеті. З 1917 року молодий вчений працював у Самарському вищому педагогічному інституті, завідував кафедрою російської літератури.

З 1920 по 1921 рік за дорученням Наркомпросу РРФСР, О.В. Багрій взяв участь в заснуванні Кубанського державного університету та вищого педагогічного інституту.

20-ті, початок 30-х років ХХ століття були найбільш плідним етапом наукової діяльності вченого.

У 1922 р Олександр Васильович приїхав до Баку. Працював викладачем російської літератури в Азербайджанському державному університеті. У 1925 році захистив дисертацію на тему «Т.Г. Шевченко і російська література» і був удостоєний ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «російська мова і словесність ».

О. В. Багрій брав активну участь у створенні одного з перших наукових центрів республіки - «Товариства обстеження і вивчення Азербайджану». При Товаристві був створений бібліографічний відділ, який і очолив науковець. У 1926 р. виходить його праця «Матеріали для бібліографії Азербайджану» в трьох томах. Ця дослідницька робота охоплює величезний період діяльності органів друку (1820 - 1923 рр.). У збірник включено більше 4800 наукових праць, що охоплюють історію, літературу, економіку, етнографію Азербайджану та великий бібліографічний покажчик з фольклору азербайджанського народу. Ця книга вченого є актуальною для науковців і сьогодні. Дане дослідження сприяло створенню в Азербайджані галузевої бібліографії.

У 1923 - 1929 рр. професор працював головою бібліографічної секції «Товариства ...», а з 1929 по 1932 рр. – старшим фахівцем, бібліографом Азербайджанського державного науково-дослідного інституту (Аз ДНДІ).

Також Олександр Васильович брав активну участь у виданні журналу «Вісті Товариства обстеження і вивчення Азербайджану», який став одним з найпопулярніших наукових видань республіки в ті роки.

Особливе місце в науковій діяльності Олександра Васильовича займає вивчення ним фольклорної спадщини професора Л.Лопатинського, який був творцем і головним редактором видання «Збірник для опису місцевостей і племен Кавказу». Група вчених, до складу яких входив і О. В. Багрій, вперше систематизувала спадщину Л. Лопатинського в царині фольклору, етнографії, лінгвістики, історії. Також вченому належить важлива роль у дослідженні усної народної творчості, вивченні та узагальненні фольклору азербайджанського народу та інших народів Кавказу.

У 1930 р під редакцією професора О.В.Багрія була видана літографічна фольклорна серія «Фольклор Азербайджану і прилеглих країн».

У першому томі цієї серії О.В.Багрій вперше представив читачам казки народів Кавказу. Значним досягненням у даному дослідженні є те, що вчений, збираючи і записуючи оповіді корінного населення, представив фольклор багатьох районів Азербайджану.

У другому томі автор представив легенди і казки народностей Кавказу. У третьому томі окремими розділами представлені: тюркський фольклор, казки ширванських вірмен, фольклор черкесів, чеченців, інгушів, осетин, абхазців, а також карачі (циган).

З 1933 по 1939 рр. професор О.В.Багрій був директором фундаментальної бібліотеки Азербайджанської філії АН СРСР (АзФАН).

У 1935 р, з ініціативи відомого фольклориста Х. Зейналли, О.В.Багрій, в співавторстві, вперше переклав і опублікував збірку російською мовою «Азербайджансько-турецькі казки» (тобто «Казки азербайджанських тюрків»). Тут зібрані 72 казки, що дало можливість ознайомити російськомовних читачів з азербайджанськими казками.

Професор, живучи в Азербайджані і спілкуючись з представниками наукової інтелігенції республіки, завжди прагнув познайомити їх з літературною спадщиною кращих українських письменників і поетів. Саме тому, вже в цей період, він пише і публікує ряд статей, які принесли йому широку популярність, як великому дослідникові історії української і російської літератури. Особливе місце в літературознавчому доробку бакинського періоду життя О. В. Багрія займають його фундаментальні праці, присвячені життю і творчості Т. Г. Шевченка.

Широку популярність в 30-ті роки ХХ століття отримали такі його дослідження як: «Т.Г.Шевченко в літературному оточенні»; «Шевченко в російських перекладах»; «До рукописної традиції поширення «Кобзаря»Т. Г. Шевченка»; «Шевченко і Схід». Саме за ініціативи професора О.В.Багрія в Азербайджані було засновано нову наукову галузь – шевченкознавство. Він підготував ціле покоління знавців творчості Т. Г. Шевченка.

О.В. Багрій брав участь в організації філологічного факультету Азербайджанського Державного університету. У 1939 р. вчений був призначений першим деканом філологічного факультету АДУ. При його сприянні в 1939/1940 навчальному році на факультеті було відкрито сім кафедр з азербайджанського і російського мовознавства та літературознавства. До 1942 року він працював деканом, керівником аспірантури і завідувачем кафедри російської літератури.

В 1942-1949 рр. О.В. Багрій працював завідувачем відділу мовознавства та літератури Азербайджанського Науково-дослідного Інституту педагогіки.

Проте Олександр Васильович не обмежувався тільки проведенням наукових досліджень в галузі літературознавства, бібліографії, фольклору, він завжди шукав нові можливості для застосування свого таланту. Професор О. В. Багрій був прекрасним педагогом, підготував плеяду фахівців з літератури та мовознавства, бібліографів, фольклористів.

О.В.Багрієм було опубліковано понад 100 статей, різних наукових праць і досліджень з питань літератури, фольклору та бібліографії. Він брав активну участь у громадському житті молодої республіки, був членом Всесоюзної Ради Секції науковців.

24 червня 1949 року, після тривалої хвороби, Олександр Васильович відійшов у вічність.

В Азербайджані завжди з великою шаною відносились і відносяться до нашого земляка. Так, ім'я О.В.Багрія включено у видання Азербайджанської радянської енциклопедії 1976 року. Наукова та педагогічна діяльність українського вченого так само висвітлена в Азербайджанській Національній енциклопедії.

Багато азербайджанських вчених регулярно виступають на наукових конференціях, симпозіумах, круглих столах, в ЗМІ з доповідями, публікаціями про наукову, педагогічну та громадську діяльність видатного українського вченого. Все це є яскравим свідченням того, що Азербайджан, азербайджанська культура, азербайджанська література і професор О.В.Багрій були нероздільні.

Так склалась доля нашого земляка, що до смерті він працював та проживав в іншій країні, але його праці, присвячені Великому Кобзареві актуальні і сьогодні, і він заслуговує на пам'ять у своїх земляків-подолян.



Література

  1. Бажинов І. Д. Багрій Олександр Васильович // Енциклопедія сучасної України. – К., 2003. – Т. 2. – С. 63-64.
  2. Багрій Олександр Васильович // Твої люди, Летичівщино (Відомі люди нашого краю). – Летичів, 2009. – С. 7.
  3. Багрій Олександр Васильович //Українські бібліографи. Бібліографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. 3. – К., 2011. – С. 13-14.
  4. Назаренко Є. Шевченкознавець з Летичева // Поділля. – 1993. – 22 верес. – С. 4.

 

Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом інформаційних технологій
Хмельницької ОУНБ
e-mail: cooler.green@gmail.com