![]() |
![]() |
![]() |
|||||||||||||||
На головнуРесурсиБібліотека інформуєПослугиНаші проектиБібліотекарюНаш регіонПро бібліотекуПошукові системи
Як нас знайти: 29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 28 тел./факс: (0382) 79-47-31 тел.: 65-80-84 e-mail: library@ounb.km.ua |
Віртуальні виставки«Магія ліній»
До 105-річчя від дня народження Сергія Васильовича Кукурузи, художника-графіка (відділ мистецтв)
Сергій Васильович Кукуруза народився 3 лютого 1906 року в с. Привороття (нині с. Подільське) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, в селянській родині. Коли Сергію Васильовичу було 9 років його батько помер і сільський хлопець був змушений батракувати. У 1917 році закінчив чотири класи церковно-приходської школи у рідному селі, навчався також у Кам’янець-Подільській художньо-промисловій школі, яку свого часу заснував художник, педагог, краєзнавець, дослідник та популяризатор народної культури В. М. Гегенмейстер. У 1927 р. його призвали на строкову військову службу, яку він проходив у Чернігові, в 20-му стрілецькому полку 7-ї дивізії, де і виявилися його художні здібності. Після служби в лавах Червоної армії, у 1930 році, С. В. Кукуруза за рекомендацією В. І. Касіяна, відомого вітчизняного графіка, був зарахований до Київського художнього інституту. Ще будучи студентом, він брав активну участь в художніх виставках, співпрацював із періодичними виданнями, де час від часу публікувалися його твори. В цей період він створив серію портретів героїв громадянської війни і цикл сюжетних композицій на цю ж тему. На той час припадають його перші гравюри по дереву, кольорові – на лінолеумі. У зв’язку з реорганізацією навчального закладу, у 1935 році Сергій Васильович переводиться до Московського художнього інституту ім. В. І. Сурикова, де його викладачами були такі знані митці, як графік і живописець О. Кравченко, І. Грабарь, Д. Моор. У 1940 році в Москві вийшла у світ повість М. Гоголя «Тарас Бульба», ілюстрована малюнками С. В. Кукурузи. Цією роботою художник захистив диплом, отримавши фах художника – графіка. Закінчивши навчання, художник залишається у Москві. У нього є улюблена робота, сім`я. Але передвоєнні роки були чи не самими жорстокими, коли за політичний анекдот, невинний жарт можна було поплатитися кількома роками волі, а той життям. Не обминули ці колізії й художника. У 1941 році його було засуджено до семи років виправних робіт у Казахстані. Це були драматичні сторінки біографії митця. У далекій Москві його зрікається дружина, помирає єдина дочка. Але він не занепадає духом. Тут у Актюбінську він починає працювати художником – оформлювачем на місцевому заводі феросплавів, згодом – в Казахстанському драматичному театрі. Свою творчість він поєднував із викладацькою роботою в Актюбінському педучилищі. На новому місці С. В. Кукуруза знову повернувся до мистецтва гравюри, але став працювати переважно на лінолеумі, надавши перевагу чорно-білій графіці. В ній він виконав свої кращі твори, не забуваючи кольорову ліногравюру й офорт. Більше 30 років прожив художник в м. Актюбінську серед казахів. Його захоплювала культура цього народу, звичаї, побут, історія, краса азійських степів. Митець об’їздив, як дослідник, усі куточки в Казахстані, де перебував Шевченко на заслані і створив чудову серію з 50 гравюр, які згодом подарував київському музею Т. Г. Шевченка. З 1958 року Сергій Васильович Кукуруза – член спілки художників СРСР. За успіхи у творчій і педагогічній діяльності йому присвоїли два почесних звання – Заслуженого вчителя Казахської РСР і Заслуженого діяча мистецтв Казахстану. За свої 73 роки життя і 42 роки творчої діяльності митець створив більше 2,5 тисячі робіт, брав участь у 130 всесоюзних і республіканських виставках. Станкова і книжкова графіка, агітаційний плакат, оформлення журналів і газет – до всього з успіхом доклав художник свого уміння, свого таланту. Широчінь творчості Сергія Кукурузи видатна і в тому, з якою впевненістю він працював у найрізноманітніших графічних техніках: офорті і літографії, ліногравюрі і ксилогравюрі. І в кожній з них зумів знайти свої виражальні можливості для втілення свого задуму. Кукуруза створив ряд чудових портретів – С. Кірова, П. Лумумби, О. Пушкіна, Т. Шевченка, М. Горького та ін. Більше двохсот його малюнків були надруковані в газетах «Зірка», «Комсомольська правда», «Літературна газета». Зміст кожної його гравюри був глибоко продуманим, з душею. Тому стільки хвилюючої правди в таких серіях ліногравюр, як «Степ прекрасний». У 1961 році художник відвідав Кам’янець - Подільський Він із жадібністю кидався до змалювання перетворень, що відбулися в рідних йому краях. Один за одним народжувалися цикли «Село Подільське», «Кам’янець – Подільський», «Поділля», «Архітектурні пам’ятки Поділля», «З літопису району», « До тридцятиріччя Перемоги». У 1972 році С. В. Кукуруза переїздить на Хмельниччину і назавжди поселяється у Кам’янці – Подільському. Тут він викладав у дитячій художній школі, до останніх днів ніс людям своє мистецтво – чисте, світле, високе. 26 вересня 1979 року Сергія Васильовича Кукурузи не стало. Ліногравюри С. В. Кукурузи
Література
Адреси в Інтернеті |
||||||||||||||||
![]() |
![]() |
![]() |
|
Сайт розробив: Гриняк Олександр
завідуючий відділом автоматизації Хмельницької ОУНБ імені Миколи Островського e-mail: cool_green@rambler.ru |